Створюючи цей блог я сподівалась писати і ілюструвати своє повсякдення, але й на це мене не вистачає. Здавалося, чим дорослішою буде дитина - тим більше матиму можливість для інших справ, а з кожним днем переконуюсь, що навпаки. Якщо малечею справді займатись і тобі ніхто не допомагає, мало на що залишається час. Хоча переконана, що діти різні, і в когось дитя лежить і грається, як було з моєю старшою, такий варіант зараз не проходить. Отже все менше часу залишається для дурниць...