Червень для малюка видався переломним - якось вмить подорослішав. Ми пройшли співбесіду в садочок - йому так сподобалось робити різні завдання, що не могли забрати, він далі хотів на уроки. Вперше залишили його на два дня і дві ночі у бабусі - стрес ще той. Тепер постійна перевірка чи мама в полі зору. Розтовкли голову і вивихнули ногу, нога вже в порядку, а шрам на лобі досить глибокий і прикрашає як справжнього чоловіка. Вивчили чотири віршики і одну колискову і з п'яти казок, що оповідаються "по колу", щоб запам'ятав, маємо улюблену - про кружок ("Колобок"). Поки ніяк не вдається вивчити кольори, розрізняти розрізняємо, по кольорах все сортуємо, але все навколо - синє. І головне, тепер він не малюк, і не сонечко, і не Ванютік, а виключно Ваня. Як би його не кликали, у відповідь одне: "Я - Ваня!"